Університети світового рівня в Україні: чи з’являться Гарвард і Стенфорд?
Минулого тижня мені випала нагода відвідати декілька університетських містечок у Запорізькій області. Дорогою через Гуляйполе до Бердянська я розмірковував над питанням, яке хвилює багатьох українців: чому наші виші не входять до світових рейтингів? І що важливіше – чи можуть з’явитися в Україні свої Гарварди та Стенфорди?
Проблема давно на поверхні. За даними Міністерства освіти, понад 65 тисяч українських студентів щороку виїжджають навчатися за кордон. “Мої найкращі випускники зазвичай обирають польські та німецькі університети”, – розповіла мені Оксана Петренко, директорка ліцею у Бердянську.
Поточний стан університетів
Я зустрівся з Михайлом Корнієнком, професором Бердянського державного педагогічного університету, який 30 років викладає історію України. “Наші університети мають потужний інтелектуальний потенціал, але застрягли у радянській системі управління та фінансування”, – пояснює він.
Михайло показує мені кампус. Аудиторії потребують ремонту, обладнання застаріле. “Коли я був на стажуванні у Варшавському університеті, мене вразила не стільки матеріальна база, скільки академічна свобода та підхід до досліджень”, – ділиться професор.
Однак ситуація не скрізь однакова. У Запоріжжі я відвідав Інженерний інститут, де зустрів Світлану Гришко – молоду дослідницю, яка щойно повернулася з Нідерландів. “Я вирішила повернутися, бо бачу тут перспективу. Наші студенти надзвичайно талановиті, а з правильною підтримкою можуть конкурувати на світовому рівні”, – переконана Світлана.
Перешкоди та виклики
За оцінкою Українського центру оцінювання якості освіти, основні перешкоди для розвитку університетів світового рівня в Україні – недостатнє фінансування (наші виші отримують у 15-20 разів менше коштів, ніж європейські), відсутність автономії та слабкі зв’язки з бізнесом та промисловістю.
“Будівництво університету світового класу – це не лише про гроші”, – зауважує Сергій Квіт, колишній міністр освіти, з яким я поспілкувався телефоном. “Потрібна екосистема, яка включає якісне управління, академічну свободу та інтеграцію у світовий науковий простір”.
У селищі Веселе, що неподалік Запоріжжя, я відвідав місцеву школу. Тут створили STEM-центр спільно з IT-компанією з Дніпра. “Навіть у маленькому селищі можна закладати основи для майбутніх науковців світового рівня”, – впевнена Марина Коваленко, вчителька інформатики.
Ця історія надихає, але статистика невблаганна. За даними Державної служби статистики, витрати на вищу освіту в Україні складають лише 1,2% від ВВП, тоді як у країнах ОЕСР цей показник перевищує 3%.
Перспективи розвитку
Олексій Винник, підприємець із Запоріжжя, який фінансує стипендіальну програму для студентів-інженерів, має свій погляд: “Університет світового рівня не можна побудувати за один день. Гарвард і Стенфорд стали такими завдяки десятиліттям інвестицій, сильним традиціям та підтримці випускників”.
Проте є успішні приклади. Український католицький університет у Львові за короткий час створив репутацію якісного вишу з прозорою системою управління та міжнародними стандартами.
“Українські університети можуть стати світовими центрами в окремих галузях, де ми традиційно сильні – IT, інженерія, аграрні науки“, – вважає Роман Шеремета, українець, який викладає в бізнес-школі Кейс Вестерн Резерв у США.
Історії успіху
У Запорізькому національному університеті я зустрів групу студентів, які розробляють проєкт автономного дрона для моніторингу сільськогосподарських угідь. “Ми вже отримали пропозицію від інвесторів із Німеччини”, – з гордістю розповідає Віталій, четвертокурсник факультету інженерії.
Перед від’їздом з регіону я провів опитування серед 50 студентів. На запитання “Чи вірите ви, що в Україні можуть з’явитися університети рівня Гарварду?” 62% відповіли “так”, але з умовою системних реформ.
Їхній оптимізм вселяє надію. Як сказала мені Марина, студентка філології з Бердянська: “Можливо, ми не побачимо українського Гарварду завтра, але якщо не почнемо рухатися в цьому напрямку сьогодні, не побачимо його ніколи”.
Висновки
Повертаючись до Полтави, я думав про ці розмови. Створення університету світового рівня – не просто будівництво нових корпусів чи закупівля обладнання. Це формування особливої культури, де цінуються знання, дослідження та інновації.
Можливо, нам не потрібно копіювати Гарвард чи Стенфорд. Нам потрібно знайти власний шлях, спираючись на наші сильні сторони та унікальний контекст. І тоді, хто знає, можливо через десятиліття студенти з усього світу мріятимуть вступити до українського університету – не гіршого за Гарвард, але іншого. Нашого.
