Коли вранці 7 березня французький ветеринар Жан-Клод Лоран відчинив двері тимчасової ветеринарної клініки в Арцизі, перед ним вже чекала черга місцевих жителів. Хтось тримав на руках кота, хтось привіз кілька тварин у переносках. Серед них були й зооволонтери з безпритульними котами, яких вони підгодовують у своїх дворах.
Така картина повторювалася щодня до 11 березня. За п’ять днів роботи Жан-Клод разом із колегою Емілі Дегайє стерилізували, вакцинували від сказу та чипували 97 котів і кішок. Це вже не перший візит міжнародного благодійного фонду Vet4Ukraine до Бессарабії, і місцеві жителі знають: коли приїжджають французькі ветеринари, можна безкоштовно допомогти своїм вихованцям.
Підготовка до візиту волонтерів
Волонтерка Наталія Славенко, яка координує роботу фонду на півдні Одещини, розповідає, що підготовка до кожного візиту починається за кілька тижнів. Потрібно знайти приміщення, повідомити людей через місцеві групи в соцмережах, домовитися з волонтерами. Найважче, каже вона, переконати людей у селах, що стерилізація – це не жорстокість, а турбота про тварин.
Ситуація в селі Дельжилер
У селі Дельжилер, де також працювали ветеринари під час цієї місії, ситуація з безпритульними тваринами особливо складна. Тут багато господарств, де коти живуть напівдикими зграями. Господарі годують їх, але контролювати розмноження не можуть. За кілька років одна кішка може дати життя десяткам нащадків.
Пані Ганна, яка живе в Дельжилері вже сорок років, привела на стерилізацію трьох кішок. Вона каже, що раніше не знала, куди звертатися за допомогою. У їхньому селі немає ветеринарної клініки, а в Арциз їхати дорого. Коли волонтери приїхали прямо до села, це стало справжнім порятунком.
Результати роботи фонду Vet4Ukraine
За словами Наталії Славенко, фонд Vet4Ukraine працює в Бессарабії вже не перший рік. Загалом за цей час тут було стерилізовано понад півтори тисячі тварин. Лише під час минулого візиту вдалося допомогти 154 тваринам. Цифри вражають, але волонтери кажуть, що це лише частина роботи, яку треба зробити.
Досвід французьких ветеринарів
Жан-Клод Лоран, який очолює місії в Україні, розповідає, що працює тут з особливим почуттям відповідальності. Французький ветеринар із тридцятирічним досвідом бачив різні умови, але українські регіони вразили його відкритістю людей і їхньою готовністю допомагати тваринам навіть у складні часи. Через перекладача він ділиться, що найбільше його зворушує, коли бачить очі власників після операції – у них завжди вдячність і полегшення.
Емілі Дегайє, молодша колега Жан-Клода, вперше працює в Україні. Вона каже, що відчуває величезну підтримку від місцевих волонтерів. Коли потрібні матеріали чи додаткові руки, завжди хтось приходить на допомогу. Це створює атмосферу справжньої команди, де всі працюють заради спільної мети.
Зміна ставлення місцевих жителів
Олександра, зооволонтерка з Арциза, допомагає ветеринарам під час кожного візиту. Вона приносить безпритульних котів, яких підгодовує біля свого будинку та на роботі. За її словами, після стерилізації тварини стають спокійнішими, менше хворіють і довше живуть. Вона вже бачила результати попередніх місій: кількість безпритульних кошенят помітно зменшилася.
Місцеві жителі поступово змінюють своє ставлення до стерилізації. Якщо кілька років тому люди ставилися до цього з підозрою, то зараз самі приходять і запитують, коли буде наступний візит. Марія Іванівна, пенсіонерка з Арциза, привела на процедури вже п’ятого кота за три роки. Вона каже, що тепер усім сусідам розповідає про важливість стерилізації.
Плани на майбутнє
Наступна місія фонду Vet4Ukraine в Бессарабії запланована на червень. Волонтери вже почали готуватися, складають списки тварин, шукають нові населені пункти, де потрібна допомога. Мета залишається незмінною: зменшити кількість безпритульних тварин гуманним шляхом і покращити їхнє здоров’я.
Робота таких фондів показує, що великі зміни справді починаються з малих кроків. Кожна стерилізована тварина – це менше страждань на вулицях, менше хворих і голодних кошенят. Для невеликих міст і сіл Бессарабії такі місії стають справжнім благословенням, адже не всі можуть дозволити собі платні ветеринарні послуги.
Французькі ветеринари їдуть додому, але їхня робота продовжує жити в кожній стерилізованій тварині, в кожній врятованій життя. А місцеві волонтери вже рахують дні до червня, коли Жан-Клод і його команда знову приїдуть до Бессарабії. Бо тут їх справді чекають – і люди, і тварини.
