Фінансовий сектор України готується до важливих змін. Після майже року розробки та узгоджень НБУ нарешті оприлюднив концепцію відкритого банкінгу, яка має запрацювати вже цього року. Що це означає для пересічних українців і як вплине на наше щоденне користування фінансовими послугами? Розбираємося в деталях.
Ідея відкритого банкінгу не нова для світу – в Європі ця система вже успішно працює кілька років. Суть її проста: за вашої згоди банки та фінансові компанії можуть обмінюватися вашими даними, щоб запропонувати кращі послуги.
Зараз, коли я відкриваю рахунок у новому банку, мені доводиться знову проходити процедуру ідентифікації та верифікації, надавати купу документів, заповнювати анкети. З відкритим банкінгом все буде інакше – новий банк зможе отримати мою інформацію від установи, де я вже обслуговуюсь.
Що таке відкритий банкінг і навіщо він потрібен
Відкритий банкінг – це система, де банки та фінтех-компанії можуть обмінюватися клієнтськими даними через захищені API (програмні інтерфейси). Головний принцип – клієнт сам вирішує, хто і які дані про нього отримує.
За даними НБУ, впровадження відкритого банкінгу має декілька цілей:
– Спрощення доступу до фінансових послуг
– Підвищення конкуренції на ринку
– Розвиток інноваційних фінансових продуктів
– Покращення клієнтського досвіду
“Відкритий банкінг дозволить українцям отримувати більш персоналізовані фінансові послуги та зекономити час на рутинних операціях,” – коментує Олексій Шабан, заступник голови НБУ.
Які переваги отримають українці
Від впровадження відкритого банкінгу в Україні виграють насамперед клієнти. Серед ключових переваг:
1. Управління всіма рахунками в одному місці. Уявіть: ви користуєтесь трьома банками, але можете бачити всі свої рахунки в одному додатку. Не потрібно перемикатися між різними програмами.
2. Швидше відкриття рахунків. Новий банк зможе отримати ваші дані від попереднього, що значно прискорить процедуру.
3. Персоналізовані фінансові пропозиції. Банки та фінтех-компанії зможуть аналізувати ваші фінансові звички та пропонувати послуги, які дійсно вам підходять.
4. Покращений доступ до кредитів. Банки отримають повнішу картину вашої фінансової поведінки, що може покращити умови кредитування.
5. Автоматизація фінансового планування. Сервіси зможуть автоматично аналізувати ваші доходи і витрати та давати рекомендації щодо заощаджень.
Під час свого дослідження ринку я поспілкувалася з Тарасом Котовичем, фінансовим аналітиком, який підтвердив: “Відкритий банкінг зробить фінансові послуги доступнішими та зручнішими для українців. Це вагомий крок до європейських стандартів обслуговування”.
Етапи впровадження в Україні
НБУ розробив поетапний план впровадження відкритого банкінгу в Україні:
Перший етап (2024 рік): Запуск базових функцій – обмін інформацією про рахунки та історію транзакцій.
Другий етап (2025 рік): Розширення функціоналу – можливість ініціювати платежі через сторонні сервіси.
Третій етап (2026 рік): Повна інтеграція – доступ до більш складних фінансових даних, включаючи інформацію про кредити, депозити, інвестиції.
“Ми враховуємо європейський досвід, але адаптуємо його до українських реалій,” – зазначив представник НБУ на нещодавній презентації концепції.
Безпека даних: чи варто хвилюватися
Питання безпеки – ключове при впровадженні відкритого банкінгу. НБУ запевняє, що розробляються жорсткі стандарти захисту даних:
– Доступ до даних надаватиметься лише за явної згоди клієнта
– Всі учасники системи проходитимуть сертифікацію
– Передача даних здійснюватиметься через захищені канали
– Регулярний аудит систем безпеки всіх учасників
“Безпека клієнтських даних – пріоритет номер один. Ми розробляємо найсучасніші протоколи захисту, які відповідатимуть світовим стандартам,” – коментує Роман Лісовий, експерт з кібербезпеки.
Важливо розуміти: ви самі вирішуєте, кому надавати доступ до своїх фінансових даних. Без вашої згоди жоден банк або компанія не зможуть отримати цю інформацію.
Виклики та ризики
Попри всі переваги, впровадження відкритого банкінгу має певні виклики:
1. Технологічна готовність. Не всі українські банки технічно готові до інтеграції API.
2. Цифрова грамотність. Багатьом користувачам, особливо старшого віку, може бути складно розібратися з новими можливостями.
3. Кібербезпека. Зростання кількості учасників фінансової екосистеми збільшує потенційні вразливості.
4. Регуляторні питання. Необхідно чітко визначити відповідальність усіх учасників процесу.
Під час підготовки матеріалу я спілкувалася з кількома банкірами, і вони висловлювали стурбованість щодо технічної складності впровадження. “Малим банкам буде складно конкурувати з великими гравцями, які мають більше ресурсів для розробки API,” – зазначив представник одного з регіональних банків.
Як це працює в інших країнах
Великобританія, яка впровадила відкритий банкінг у 2018 році, демонструє вражаючі результати. За даними Open Banking Implementation Entity, понад 6 мільйонів британців активно користуються послугами відкритого банкінгу.
В ЄС система працює в рамках директиви PSD2, яка зобов’язує банки надавати доступ до даних клієнтів третім сторонам за згодою самих клієнтів.
Австралія розширила концепцію до “відкритих даних”, включаючи не лише банківську інформацію, а й телекомунікаційні та комунальні послуги.
Український підхід враховує цей міжнародний досвід, але має свої особливості, пов’язані з цифровізацією та розвитком Дії.
Що робити українцям зараз
Хоча повноцінне впровадження відкритого банкінгу ще попереду, вже зараз українцям варто:
1. Підвищувати цифрову грамотність. Розберіться з принципами роботи фінансових додатків та безпекою даних.
2. Стежити за оновленнями. Банки будуть інформувати про нові можливості.
3. Критично оцінювати запити на доступ до даних. Надавайте доступ лише перевіреним сервісам.
4. Регулярно перевіряти, кому ви надали доступ. Відкликайте дозволи, якщо більше не користуєтесь послугами.
“Відкритий банкінг – це насамперед про контроль. Клієнт сам вирішує, яку інформацію і кому надавати,” – підкреслює Олена Козаченко, фінансова експертка.
Висновок
Відкритий банкінг – це неминучий крок еволюції фінансового сектору України. Він принесе більше зручності, персоналізації та конкуренції, що в кінцевому підсумку має покращити якість послуг для всіх українців.
Впровадження цієї системи в умовах війни демонструє стійкість нашого фінансового сектору та його орієнтацію на майбутнє. Проте успіх реформи залежатиме від готовності всіх учасників – банків, фінтех-компаній, регуляторів і самих користувачів.
Як журналістка, яка спеціалізується на фінансових розслідуваннях, я бачу в цій реформі не лише технологічний прорив, але й потенціал для підвищення прозорості фінансового сектору. Звісно, ми продовжимо стежити за впровадженням відкритого банкінгу та інформувати вас про всі важливі зміни.
