Відмова блогеру реєстрація медіа Instagram
Учора в Києві відбулося чергове засідання Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, на якому розглядалася заява від відомої Instagram-блогерки Марини Коваленко щодо реєстрації її акаунта як онлайн-медіа. Регулятор відмовив у задоволенні цього запиту, посилаючись на невідповідність поданих документів вимогам закону.
За останній рік це вже восьмий випадок відмови у реєстрації соціальних акаунтів як офіційних медіа. Така тенденція викликає чимало питань серед представників блогосфери та медіаекспертів.
“Нацрада розглянула подані документи і дійшла висновку, що заявниця не надала достатніх доказів систематичної діяльності з поширення масової інформації”, – пояснив Олег Нечипоренко, представник регуляторного органу.
Історія блогерки
Марина Коваленко веде свій Instagram-блог понад п’ять років і має аудиторію близько 120 тисяч підписників. Її контент присвячений питанням місцевого самоврядування та розвитку громад Полтавської області. За її словами, отримання статусу медіа дозволило б їй краще захищати свої професійні права.
“Мені прикро, що моя багаторічна робота не сприймається як професійна журналістика. Щодня я висвітлюю життя громад, беру коментарі у експертів, перевіряю факти”, – поділилася блогерка в коментарі UkrainianNews.Today.
Законодавчі аспекти
Варто зазначити, що згідно з новим законодавством, блогери з великою аудиторією можуть реєструватись як медіа, отримуючи відповідні права та обов’язки. Проте процедура реєстрації залишається складною для багатьох представників нових медіа.
Олена Ткаченко, медіаюристка ГО “Інститут медіаправа”, пояснює: “Законодавство визначає чіткі критерії для реєстрації: систематичність публікацій, структурованість редакційної політики, наявність джерел фінансування. Проте часто блогерам складно довести відповідність цим критеріям”.
Значення для локальних спільнот
Під час свого останнього візиту до Диканьки я поспілкувався з місцевими жителями, які регулярно читають блог Марини. Сергій Петренко, голова ОСББ, зауважив: “Для нашої громади її публікації – єдине джерело оперативної інформації про місцеві події. Коли закрили районну газету, саме блогери стали нашими очима та вухами”.
За даними дослідження Інституту масової інформації, понад 40% українців у малих містах та селах отримують новини саме з локальних соціальних медіа та блогів, а не з традиційних ЗМІ.
Переваги та відповідальність статусу медіа
Реєстрація як медіа надала б блогерці не лише певний статус, але й доступ до акредитацій на офіційні заходи, запити на публічну інформацію та юридичний захист від тиску. Водночас, це означало б і підвищену відповідальність за контент.
Представник Міністерства культури та інформаційної політики Віталій Кравчук відзначає, що в умовах інформаційної війни питання регулювання блогосфери стає особливо актуальним. “Ми працюємо над адаптацією законодавства до сучасних реалій, але мусимо балансувати між забезпеченням інформаційної безпеки та свободою слова”, – зазначив чиновник.
Подальші плани
Марина Коваленко планує оскаржити рішення Нацради після консультацій із юристами. “Я продовжуватиму свою роботу незалежно від статусу. Головне – довіра моєї аудиторії та відповідальність перед громадою”, – підсумувала вона.
Регулятор рекомендував заявниці доопрацювати документи та повторно подати заяву на реєстрацію з урахуванням зауважень. Також Нацрада анонсувала проведення серії консультацій для блогерів щодо процедури реєстрації як медіа.
Ситуація відображає ширшу проблему трансформації медіапростору України, де межі між традиційною журналістикою та новими форматами інформування поступово розмиваються, створюючи нові виклики як для регуляторів, так і для самих авторів контенту.
