Військові з протезами підкорили Пікуй на Львівщині
На найвищій горі Львівщині пролунав наш гімн – група українських воїнів із протезами здолала 1408-метрову вершину гори Пікуй. Про цю потужну історію я дізнався під час мого відрядження до Верхнього Студеного на Закарпатті, звідки зазвичай починається маршрут до вершини.
“Не всі вершини в нашому житті видимі, але найважливіші – ті, які ми долаємо всередині себе”, – поділився зі мною Василь Петренко, 37-річний захисник, який втратив ногу під Бахмутом минулого року.
Експедиція була організована волонтерським проєктом “Вершини Незламних”, який допомагає військовим з ампутаціями повертатись до активного життя. Цього разу гору підкорили п’ятеро військових, які мають протези різної складності.
“Коли потрапив до госпіталю після поранення, думав, що життя закінчилось. Не уявляв, що через півроку стоятиму на вершині гори,” – розповів мені Олександр Лисенко, 41-річний воїн, який зізнався, що підйом на Пікуй став для нього символом повернення до нормального життя.
Гора Пікуй та її особливості
Гора Пікуй – найвища точка Львівської області та водночас найвища вершина Вододільного хребта Українських Карпат. Незважаючи на порівняно невелику висоту, шлях до неї доволі складний через крутий підйом та кам’янисті ділянки, особливо в останній третині маршруту.
Юрій Ковальчук, організатор сходження та засновник “Вершин Незламних”, підкреслює: “Наша мета – показати, що втрата кінцівки не означає втрату життя. Ці хлопці своїм прикладом демонструють всім, що головне – це бажання йти вперед”.
За його словами, підготовка до експедиції тривала два місяці. Спершу учасники тренувалися на менших висотах, звикали до навантаження на протези, вчилися працювати з треккінговими палицями.
Випробування та перемога
Найскладнішим виявилися останні 300 метрів підйому. “Там протези ковзали по камінню, деякі учасники рухались майже навкарачки. Але вгорі нас чекала винагорода – неймовірний краєвид на всі боки і відчуття, що ти зміг”, – розповів Михайло Дорошенко, учасник сходження, який має протез від коліна.
Місцеві мешканці с. Верхнє Студене з великою повагою відгукуються про військових. “Коли ми побачили їх перед сходженням, спершу ніхто не зрозумів, що вони з протезами – такі впевнені й сильні. А потім, коли дізналися, вся наша громада була вражена,” – розповіла мені Марія Карпенко, місцева жителька.
За даними Міністерства охорони здоров’я України, з початку повномасштабної війни понад 6000 українців потребували протезування. Багато з них – молоді чоловіки та жінки, які прагнуть повернутися до повноцінного життя.
Психологічна реабілітація через випробування
“З кожним кроком вгору я немов відвойовував частину себе назад. А коли розгорнули наш прапор на вершині, зрозумів – ми не просто піднялися на гору, ми довели, що українців неможливо зламати,” – поділився враженнями Ігор Савченко, один із учасників сходження.
Лікар експедиції Олена Лісова підкреслила, що такі сходження мають не лише фізичний, але й потужний психологічний ефект: “Реабілітація починається в голові. Коли військові бачать, що можуть досягати таких цілей, їхнє ставлення до життя кардинально змінюється”.
Проєкт “Вершини Незламних” планує наступні сходження на інші гори України, а в довгостроковій перспективі – підкорення Говерли та навіть закордонних вершин.
Символ незламності
Перебуваючи на Львівщині, я був глибоко вражений стійкістю цих людей. Їхній подвиг – не просто підкорення гірської вершини, а підкорення власних страхів і обмежень. І, можливо, саме такі історії найкраще показують справжній характер українців – незламний, сильний і здатний досягати вершин попри всі перешкоди.
“Наступна наша мета – допомогти іншим військовим повірити у свої сили. Бо найважче – зробити перший крок,” – сказав на прощання Василь Петренко, дивлячись у бік Пікую, який тепер став для нього не просто горою, а символом нового життя.
