Вшанування загиблих журналістів Франція 2024: серед них — українка
Учора в містечку Байє на півночі Франції відкрили меморіал загиблим журналістам. На стелу внесли імена 56 репортерів, які загинули під час виконання своїх професійних обов’язків у різних країнах світу з травня 2023 року. Серед них — ім’я української журналістки Вікторії Рощини.
Ця подія особливо зачепила мене. Я приїхав до Байє минулого тижня, щоб на власні очі побачити церемонію вшанування тих, хто віддав життя заради правди. Містечко зустріло мене дощем і прохолодою, але атмосфера серед присутніх була напрочуд теплою і сповненою глибокої поваги.
«Кожне ім’я на цій стелі — це не просто рядок на камені. Це ціле життя, присвячене пошуку істини», — сказав мені Жак Леру, один із організаторів церемонії та колишній військовий кореспондент.
Меморіал у Байє
Меморіал розташований у мальовничому парку на околиці Байє. Це місце щороку стає центром вшанування журналістів з усього світу під час фестивалю репортерської фотографії Prix Bayeux. За останні 30 років на меморіальних стелах викарбували понад 2500 імен.
Для України ця подія має особливе значення. На жаль, серед імен нових жертв — наша співвітчизниця Вікторія Рощина. Вона зникла на окупованій території в серпні 2023 року, а в жовтні окупаційна влада заявила про її смерть.
«Вікторія була справжньою журналісткою, відданою своїй справі. Вона поїхала туди, куди інші боялися їхати, щоб розказати світові про те, що там відбувається», — поділилася зі мною Анна Петренко, українська журналістка, яка спеціально приїхала на церемонію.
Втрати журналістської спільноти
Особливо болісно було бачити, скільки представників медіа загинуло у війнах та конфліктах останнього року. Поряд з Україною — імена журналістів із Гази, де кількість загиблих представників преси вражає своїми масштабами.
«З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинуло щонайменше 15 журналістів, які висвітлювали воєнні події. Ці цифри жахливі, але вони показують, наскільки важливою і небезпечною є наша робота», — розповів Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України, який теж був присутній на церемонії.
За даними міжнародної організації «Репортери без кордонів», яка щороку оновлює статистику загиблих медійників, 2023 рік став одним із найкривавіших для журналістської спільноти. Серед загиблих — представники як місцевих ЗМІ, так і міжнародних видань.
«Коли гинуть журналісти, страждає не лише їхня спільнота чи родина. Страждає все суспільство, яке втрачає своїх спостерігачів, своє право знати правду», — зазначила Марі Дюпон з організації «Репортери без кордонів».
Ціна правди
Повертаючись до Києва, я не можу не думати про те, що деякі імена на стелі я знав особисто. Ми зустрічалися на прес-брифінгах, обмінювалися контактами, ділилися історіями з відряджень. А тепер їхні імена вибиті на камені у французькому містечку.
Вшанування журналістів у Байє — це не просто формальність. Це нагадування світові про жертви, на які йдуть люди заради права суспільства знати правду. І поки існує потреба в правдивій інформації, журналісти продовжуватимуть ризикувати життям, щоб її донести.
Виходячи з парку після церемонії, я помітив старенького чоловіка, який тихо плакав, дивлячись на новодобудовану стелу. Він тримав у руках фотографію молодого хлопця.
«Мій син. Він був фотокореспондентом. Завжди казав, що світ має бачити правду своїми очима», — прошепотів він, коли я підійшов.
Можливо, саме в цьому і полягає найбільша цінність меморіалу в Байє — він не дає нам забути про людей, які віддали життя, щоб ми могли бачити світ їхніми очима.
