Як ЗСУ протидіють новій тактиці шахедів Росії
Сонце ледь сховалося за обрій, коли я під’їхав до невеликого села на Харківщині. Хотів записати кілька інтерв’ю з місцевими для репортажу про життя прифронтових територій. Але цього вечора мені судилося стати свідком того, як працюють нові тактики ворога і як наші бійці їм протидіють.
“Чуєте цей звук? Тікайте в укриття!” – різко перервав нашу розмову Олексій, командир розрахунку ППО. Характерне гудіння шахеда було майже невловиме, але досвідчене вухо військового безпомилково вловило загрозу.
Вже з підвалу сільської школи, що слугує бомбосховищем, я спостерігав, як небо прорізали трасери. Наші бійці відпрацьовували по повітряних цілях.
“Росіяни зараз змінили тактику. Якщо раніше запускали по 5-7 дронів на одну ціль, то тепер можуть пустити цілий рій із 20-30 шахедів в одну точку,” – розповів мені пізніше Олексій, коли небезпека минула.
Зміна тактики ворога
За останні місяці російські війська суттєво змінили підходи до використання шахедів. Особливо це відчувається на Харківському напрямку. Зміна тактики стала відповіддю на ефективну роботу наших засобів радіоелектронної боротьби та ППО.
“Вони тепер запускають дрони не поодинці, а групами. В кожній групі є ‘розвідник’ – дрон, що летить попереду і виявляє наші системи РЕБ та ППО,” – пояснює Тарас, спеціаліст із радіоелектронної боротьби. “А за ним вже йде основна ударна група”.
Як свідчать військові, росіяни почали активно застосовувати тактику “роїння”, коли шахеди атакують з різних напрямків одночасно. Це створює перенавантаження для систем ППО та ускладнює прицілювання для операторів систем радіоелектронної боротьби.
Мар’яна, оператор системи РЕБ, з якою мені вдалося поговорити наступного ранку, розповіла, як змінилися їхні методи роботи: “Ми постійно навчаємося. Кожного дня вдосконалюємо навички. Ворог змінює тактику – і ми змінюємо. Це як шахи, тільки ціна помилки – людські життя”.
Українські методи протидії
Українські військові розробили кілька ефективних методів протидії новим тактикам ворога. Один із них – створення багаторівневої системи захисту, де задіяні як електронні, так і вогневі засоби ураження.
“Ми створили декілька ешелонів оборони. Спочатку працюють РЕБи на дальніх підступах, потім – мобільні групи з легким озброєнням, а вже потім – стаціонарні вогневі точки,” – розповів мені полковник Сергій П., який відповідає за організацію протиповітряної оборони одного з районів Харківщини.
Мобільні групи перехоплення
На власні очі я побачив роботу мобільної групи, яка виїхала на перехоплення. Чотири бійці на пікапі з великокаліберним кулеметом та ПЗРК здатні швидко змінювати позиції і вражати цілі на різних напрямках.
“Мобільність – наша перевага. Росіяни постійно змінюють маршрути шахедів, і ми маємо бути готові зустріти їх де завгодно,” – каже Денис, командир мобільної групи. “Нещодавно за одну ніч збили сім дронів”.
Вітчизняні системи РЕБ
Українські військові також активно застосовують системи радіоелектронної боротьби вітчизняного виробництва, які показують високу ефективність. Особливо цінними стали розробки українських компаній, що адаптувалися саме до протидії іранським шахедам.
“Наші інженери їздять на позиції, спілкуються з операторами, вносять зміни в обладнання. Завдяки цьому ми дуже швидко адаптуємося до нових викликів,” – поділився Андрій, представник однієї з українських компаній-розробників систем РЕБ.
Виклики та рішення
На питання про найбільші виклики військові одностайно відповідають: нестача боєприпасів для систем ППО. Особливо це відчувається, коли доводиться відбивати масовані атаки роїв дронів.
“Інколи доводиться економити боєприпаси, вибирати цілі. Не можемо стріляти по кожному дрону, коли їх летить два десятки,” – зізнається командир зенітного розрахунку Микола.
Проте військові знаходять нестандартні рішення. Наприклад, використовують автоматичну стрілецьку зброю, встановлену на спеціальні платформи для підвищення точності стрільби по повітряних цілях.
За словами військових, найкращим рішенням була б достатня кількість сучасних систем ППО західного виробництва. Але поки їх недостатньо, наші захисники максимально ефективно використовують наявні ресурси.
“Перемагати дорогі шахеди дешевими кулями – це по-українськи,” – сміється Олексій. – “Головне – влучно стріляти”.
Життя під загрозою з неба
Жителі прифронтових територій вже звикли до постійної загрози з повітря. У кожному дворі облаштоване укриття, люди навчилися розпізнавати звук дронів і миттєво реагувати.
“Вже за звуком відрізняємо, чий дрон летить – наш чи їхній,” – розповідає Олена, місцева жителька. “І знаємо, що наші хлопці нас захистять. Вони молодці, день і ніч на варті”.
На Харківщині ситуація залишається напруженою. Російські війська щоночі запускають десятки шахедів по цивільних та військових об’єктах. Але завдяки професіоналізму та винахідливості наших захисників більшість атак вдається відбити.
Покидаючи прифронтову зону, я ще раз обертаюся на блокпост, де група молодих хлопців готується до чергової нічної зміни. У їхніх очах – втома, але й непохитна рішучість. Вони знають, що попереду – ще одна ніч протистояння невидимій загрозі з неба.
