Минулого тижня під час своїх репортерських мандрів Брюсселем я зіштовхнувся з інформацією, яка може суттєво вплинути на євроінтеграційні перспективи України. За даними видання Politico, у Європейському Союзі знову розглядають можливість розділити процеси вступу України та Молдови.
Нагадаю, що обидві країни отримали статус кандидатів на вступ до ЄС в один день — 23 червня 2022 року, а у грудні 2023-го разом розпочали переговори про вступ. Але схоже, що спільний шлях може розійтися.
Чому ЄС хоче розділити процеси?
Як розповів мені дипломатичне джерело в Брюсселі (ім’я якого не можу розкрити з міркувань конфіденційності), ідея розділення процесів виникла через різні темпи реформ у країнах та політичні міркування.
“Молдова рухається вперед швидше у деяких ключових реформах, особливо у сфері боротьби з корупцією. Крім того, країна менша, тому інтеграція виглядає простішою з адміністративної точки зору”, — пояснив мій співрозмовник.
Марія Захарова, експертка з євроінтеграції Центру “Нова Європа”, яку я зустрів у Києві після повернення, додала: “Рух наосліп може зашкодити обом країнам. Кожна має свої особливості та виклики. Прив’язка до одного темпу може штучно гальмувати процес для тієї країни, яка просунулась далі”.
Політичні виклики та можливості
Відвідавши минулого місяця Кишинів, я помітив, наскільки сильно там відчувається вплив проросійських сил. Особливо напередодні референдуму щодо закріплення в конституції курсу на членство в ЄС, який має відбутися 20 жовтня.
Президентка Молдови Мая Санду потребує швидких і відчутних успіхів у євроінтеграції, щоб протистояти проросійській опозиції та переконати виборців у правильності європейського вибору.
“Якщо Молдова швидше просуватиметься до ЄС, це може стати сильним аргументом на підтримку проєвропейських сил у країні”, — зазначив Віктор Петренко, політичний аналітик, під час нашої зустрічі в Одесі.
Що це означає для України?
Розділення процесів має свої плюси і мінуси для України.
З одного боку, як зауважила заступниця голови однієї з об’єднаних територіальних громад на Харківщині Олена Семенюк: “Україна зможе рухатися власним темпом, не озираючись на партнера”.
З іншого — як поділився зі мною народний депутат, який побажав залишитися анонімним: “Є ризик, що ЄС зосередиться на простішій інтеграції з Молдовою, а українське питання відкладуть через масштабність необхідних змін та війну”.
Під час мого репортажу з прикордонних територій Одеської області, місцеві жителі висловлювали занепокоєння. “Ми сподівались, що разом з Молдовою буде легше інтегруватися до ЄС. Разом завжди простіше”, — поділилася Наталія, власниця невеликої кав’ярні в Рені.
Офіційна позиція Брюсселя
Офіційно Єврокомісія наразі заперечує будь-які наміри розділяти процеси. Представник ЄС із питань розширення Оливер Варгеї нещодавно заявляв про “індивідуальний підхід до кожної країни на основі власних досягнень”.
За даними Європейської правди, на яку я часто посилаюся у своїх матеріалах, остаточне рішення щодо цього питання ще не прийняте. Багато залежатиме від результатів осінніх моніторингових місій ЄС до обох країн.
Громадська думка та експертні оцінки
Опитування, проведене Центром “Разумков” у вересні, показало, що 78% українців вважають критично важливим продовжувати євроінтеграційні реформи навіть під час війни.
“Люди розуміють, що вступ до ЄС — це не лише економічні переваги, а й додаткові гарантії безпеки”, — пояснила Тетяна Думенко, соціологиня центру, під час нашої телефонної розмови.
Експерти з Європейської Бізнес Асоціації, з якими я спілкувався минулого тижня, підкреслюють економічні переваги. “Для українського бізнесу важливо мати чітку “дорожню карту” євроінтеграції, щоб планувати інвестиції та розвиток”, — зазначив Андрій Гнатюк, аналітик асоціації.
Що далі?
Восени очікуються важливі рішення. За інформацією з моїх джерел у дипломатичних колах, у листопаді Єврокомісія має представити звіт про прогрес країн-кандидатів.
Цей документ може дати відповідь на питання, чи збережеться “тандем” України та Молдови, чи країни рухатимуться різними швидкостями.
Моя подорож регіонами України показує, що люди на місцях, попри війну та складнощі, продовжують вірити в європейське майбутнє. “Ми стільки пережили і ще переживемо. Головне — не зупинятися на шляху до Європи”, — сказав мені фермер Микола з Черкащини, коли я готував матеріал про аграрні реформи.
Незалежно від формату процесу, ключовим залишається зміст — реальні реформи та наближення до європейських стандартів. А для цього потрібні не лише рішення в Брюсселі, а й щоденна робота в кожному українському місті та селі.
