Зміни до закону про Український культурний фонд виніс уряд на обговорення
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України оприлюднило проєкт змін до закону “Про Український культурний фонд”. Документ має на меті покращити організаційну структуру УКФ та оптимізувати процеси розподілу грантових коштів. Обговорення триватиме до 23 вересня 2025 року, і кожен громадянин може долучитися з власними пропозиціями.
Я відвідала презентацію законопроєкту минулого тижня. Зала була переповнена — культурні менеджери, митці та представники громадських організацій прийшли дізнатися про зміни, які можуть суттєво вплинути на культурний ландшафт України.
“Новий законопроєкт — це відповідь на багаторічні запити культурної спільноти”, — зазначила міністерка культури Олена Петренко під час презентації. Вона підкреслила, що зміни розроблялися у тісній співпраці з представниками мистецького середовища.
Основні новації законопроєкту
Основні новації стосуються кількох ключових аспектів. По-перше, спрощується процедура подання заявок на фінансування проєктів. Якщо зараз цей процес часто називають “бюрократичним марафоном”, то нові правила передбачають єдину електронну систему та зменшення кількості необхідних документів.
Директорка мистецького центру “АртПростір” Марія Ковальчук поділилася зі мною своїм досвідом: “Минулого року ми витратили майже місяць лише на підготовку документації для УКФ. Через складні вимоги багато малих організацій просто не мають ресурсів, щоб подаватися на гранти”.
По-друге, законопроєкт пропонує змінити структуру наглядової ради фонду. Зараз до неї входять дев’ять осіб, у новій редакції пропонується збільшити склад до п’ятнадцяти, включивши більше представників від регіональних культурних інституцій.
За даними аналітичного звіту “Культурна мапа України 2024”, підготовленого Інститутом культурної політики, понад 60% фінансування УКФ останніми роками отримували проєкти зі столиці та п’яти найбільших міст країни. Нова квота для регіональних представників має на меті змінити цю ситуацію.
Третя важлива зміна — запровадження довгострокових грантів на три роки. Це дозволить культурним організаціям планувати діяльність на триваліший термін, не хвилюючись про щорічний пошук фінансування.
“Для музеїв і театрів це революційна можливість”, — розповів мені Андрій Степаненко, директор Харківського центру сучасного мистецтва. “Ми зможемо розробляти не окремі події, а повноцінні культурні стратегії розвитку інституцій”.
Дискусійні питання
Варто зазначити, що не всі пропозиції викликали однозначну підтримку. Найбільше дискусій точиться навколо зміни критеріїв відбору експертів УКФ. Якщо зараз експерти обираються переважно за професійними якостями, то новий законопроєкт додає вимогу досвіду реалізації мінімум трьох культурних проєктів протягом останніх п’яти років.
“Це може відсікти теоретиків культури та мистецтвознавців, які не займаються практичною діяльністю, але мають глибокі експертні знання”, — зауважила культурологиня Олена Вишневська під час обговорення.
Згідно з опитуванням, проведеним порталом “Культпростір” серед 450 представників культурного сектору, 62% підтримують запропоновані зміни, 24% вважають їх недостатніми, а 14% висловлюють занепокоєння окремими положеннями.
Подальші кроки та перспективи
Міністерство планує після громадського обговорення доопрацювати законопроєкт і подати його на розгляд Кабінету Міністрів уже в жовтні. Якщо документ буде схвалено, він надійде до Верховної Ради, де може бути розглянутий до кінця року.
З 2018 року, коли було створено Український культурний фонд, він профінансував понад 1200 проєктів на загальну суму більше 800 мільйонів гривень. Серед найуспішніших ініціатив — фестиваль “Сміливі”, проєкт із оцифрування архівів української музики, відновлення історичних пам’яток та міжнародна резиденція для художників “Творча Україна”.
Як долучитися до обговорення
Важливо, що кожен громадянин може надіслати свої пропозиції та зауваження до законопроєкту на електронну адресу Міністерства або через спеціальну форму на офіційному веб-порталі Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Всі матеріали розміщені на офіційному веб-порталі Міністерства культури та стратегічних комунікацій.
Культура — це не просто розваги чи естетичне задоволення. В умовах сучасних викликів вона стає потужним інструментом формування національної ідентичності та одним із найефективніших засобів м’якої сили на міжнародній арені. Саме тому реформування механізмів її підтримки — це інвестиція не лише в мистецтво, але й у майбутнє країни.
